Ідея кілець як символу СС належить особисто Карлу-Марії Віллігуту, які він презентував як «кільця влади» (у германському фольклорі подібний предмет викував гном Міме – брат господаря Нібелунгів злобного гнома Альберіха).
«Мертва голова» - це череп із двома схрещеними костями. У християнській традиції – «Адамова голова» (череп першо-людини Адама) – символ першородного гріха, Голгофи, де Адама було поховано і його гріх обмито кровю Ісуса Христа. За християнською традицією, той, хто використовував цей символ, свідомо обирав шлях гріха (наприклад, відомий прапор піратів).
У Німеччині військові використовували цей символ, починаючи з XVIII століття (полки королівських лейб-гусарів). Вони вважали «мертву голову» сакралізацією абсолютної влади над життям і смертю.
Кільця загиблих членів СС, які вручалися під час посвячення в орден, поверталися на зберігання до Вевельсбургу, що символізувало присутність загиблих серед живих. Кільця виготовляла лише фірма Отто Гара, яка зарекомендувала себе перед режимом якістю виготовлення верхівок штандартів НСДАП «Німеччина прокинься!» («Deutschland, erwache!»).
Вважалося, що кільця створюватимуть своєрідну кольчугу, яка асоціювалася із середньовічним лицарством, енергетичним центром якого є Вевельсбург. Генріх Гіммлер вірив, що магічна сила кілець посилюватиме спільність духу членів Чорного ордену. До кінця 1945 року було виготовлено 14500 кілець. Відповідно до обліків СС, станом на 1 січня 1945 року 64% кілець повернулося до Вевельсбургу, 10% вважалися втраченими та 26% були видані. Отжеб після Другої світової війни в обороті залишалося близько 3500 кілець.
ДЖЕРЕЛО: В. В. Цибулькін, І. П. Лисюк. СС–Аненербе: розсекречені файли. К., 2010. – С. 268-269
Немає коментарів:
Дописати коментар