Кришталеві черепи – це моделі людських черепів, виконані із різних видів природного кварцу. Місця знахідок – Мексика, Центральна й Південна Америка (передусім у зонах поширення цивілізації ацтеків,, інків і майя).
Ф. Дордланд встановив, що, наприклад, «Череп з Лубуаантуму», який має ще й нижню щелепу, зроблений таким чином, що навіть легкий вітерець призводить до його руху. Завдяки геометричній та енергетичній памяті кристали (у тому числі і кришталеві черепи) спроможні тримати досить великі обсяги інформації. Під час їх світіння у «тонкому» діапазоні відбувається два ефекти. Перший (псі-флоуорисценція) дозволяє запам’ятовувати, підсилювати й відновлювати одержану інформацію. Такі кристали використовуються для підсилення ефекту ясновидіння, відповідних образів, які випромінюються епофізом («третім оком») людини, котра стоїть недалеко. Другий – ефект магнітофона. Під впивом «тонких» випромінювань людини кристал може відновлювати зафіксовані на ньому записи.
Щодо сили цих артефактів є свідчення доньки А. Мітчелла- Хеджеса – Анни, котрій черепи снилися вночі та впливали на свідомість. Екстрасенси (наприклад, Стар Джонсон, який працював із черепом «Макс»), котрі мали контакти із черепами, вважали, що вони посилюють їхню силу, спияють перебуванню в особливому психологічному стані, що супроводжується незвичними запахами, звуками та яскравими зоровими галюцинаціями про минуле й майбутнє. Вважалося також, якщо взяти череп у руки та чогось забажати – це здійсниться (наприклад, немовбито саме так досягав своїх бажань Хосе Індікез із Лас-Вегаса, котрий володів кришталевим черепом).
Під час роботи з черепами змінюється поведінка людей. Деякі особи відчувають дискомфорт, їх переслідують жахи. Інші, навпаки, заспокоюються і впадають у містичний транс. Є й такі, що після контакту з черепами «Мітчел-Хеджес» вилікувалися від важких хвороб. А володарка так званого «Черепа інопланетянина» Жоке фон Дітан була переконана в тому, що саме завдяки цій речі в неї зникла мозкова пухлина.
ДЖЕРЕЛО: В. В. Цибулькін, І. П. Лисюк. СС–Аненербе: розсекречені файли. К., 2010. – С. 269-271.
Немає коментарів:
Дописати коментар